Державний фонд декарбонізації ризикує перетворитись на чергову корупційну годівницю – ЗМІ

Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації почне працювати в Україні вже з 1 січня 2024 року. Його головне завдання – фінансування декаронізаційних проектів, які допоможуть підприємствам знизити кількість шкідливих викидів. Проте у експертному середовищі є побоювання, що цей Фонд може перетворитися на потенційну корумповану годівницю, пише видання ЕкоПолітика.

Видання проаналізувало, за якими схемами фінансуються модернізація та будівництво нових підприємств у ЄС, та які механізми там використовуються. До прикладу, у період з 2023 по 2026 рік федеральний уряд Німеччини планує витратити 177,5 млрд євро на заходи щодо пом’якшення зміни клімату. Витрати тільки на 2023 рік становлять 35,4 млрд євро, основна частина витрат - фінансування кліматичної реновації будівель.

"Окрім цього, передбачені також компенсації на встановлення установок відновлюваної енергетики, фінансування ефективних, екологічно чистих мереж теплопостачання, та гранти на купівлю винятково електричних транспортних засобів (…) Фінансування декарбонізаційних проектів може відбуватися також шляхом окремих грантів. До прикладу, наприкінці лютого Європейська комісія схвалила грант ArcelorMittal від уряду Іспанії у розмірі €460 млн на будівництво заводу прямого відновлення заліза (DRI) вартістю у €1 млрд", - пише видання.

Водночас в Україні ситуація інша: екологічний податок, який сплачують підприємства, йде не до Фондів декарбонізації, як в інших країнах, а просто до державного та місцевих бюджетів, звідки підприємства вже не отримують нічого на модернізацію, підкреслює ЕкоПолітика.

"За січень-листопад 2021 року українські підприємства сплатили 1,2 млрд грн. Всі ці гроші, на відміну від поширеної практики в ЄС, йдуть не на екомодернізацію промисловості, а до загального фонду держбюджету. І лише частина використовується незрозуміло як на регіональному рівні. Водночас, для наповнення новоствореного Фонду, планується також залучати міжнародні кредити і гранти", - акцентує видання.

Віцепрезидент ПАЕУ Владислав Антипов зауважив журналістам: основним ризиком у роботі Фонду наразі те, що його кошти не будуть направлені на реальні проєкти з декарбонізації та енергоефективності.

"Дуже часто в нас трапляється, що порядок використання коштів державного фонду прописаний так, що їх практично неможливо використати. Як наслідок, той, хто погодить будь-яке рішення щодо виділення грошей з фонду, стає "клієнтом" НАБУ. Інша загроза навпаки полягає в тому, що порядок використання коштів державного фонду буде дозволяти фінансування лише марних досліджень через кишенькові фірми корупціонерів. Тож потрібно не дати недоброчесним чиновникам перетворити хорошу ідею на чергову корупційну "годівницю", – резюмував Антипов.