Розкрито проблеми в НБУ: про загрози заговорили в МВФ, а рішення регулятора викликають питання

НБУ на чолі з Андрієм Пишним кардинально змінив підходи у своїй роботі. Насамперед йдеться про кадрову політику та механізми ухвалення рішень. Такою ситуацією незадоволені МВФ. Крім того, є питання і до високої облікової ставки, що призводить до того, що банківська система перестала бути кров'ю економіки, а підсіла на державні гроші.

Відео дня

Про те, які проблеми виникли у Нацбанку та через Нацбанк, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

(Матеріал змінено: у попередній версії також йшлося про негативні оцінки від ЄБРР, проте в організації подібні заяви спростували)

МВФ проти НБУ: що відбувається

Міжнародні партнери України незадоволені ситуацією у Нацбанку. Ще у квітні МВФ направив документ на десятках сторінок, більшість зауважень яких зводилися до стилю керівництва голови Нацбанку Андрія Пишного. Копія документа є у розпорядженні редакції, його справжність підтвердила низка джерел у МВФ та НБУ. При цьому НБУ офіційно коментувати документ відмовилися: вони не змогли ні підтвердити, ні спростувати його справжність. МВФ публічно зауваження не озвучував.

МВФ, згідно з даними з документа, вказує на "відсутність колективної підготовки у раді та тендітну стабільність у правлінні НБУ". Також у Фонді незадоволені емісією гривні. Там вважають, що Національний банк втрачає свою незалежність і може піддатися тиску з боку уряду та друкувати надто багато грошей (для покриття витрат, що призведе до зростання інфляції).

МВФ вказує на "відсутність колективної підготовки у раді та тендітну стабільність у правлінні НБУ". Також у Фонді незадоволені емісією гривні. Там вважають, що Національний банк втрачає свою незалежність і може піддатися тиску з боку уряду та друкувати надто багато грошей (для покриття витрат, що призведе до зростання інфляції).

Загалом МВФ вважає, що Нацбанк досить успішно впорався із кризовим етапом після початку повномасштабного вторгнення. Ключові операції проводили без перебоїв, а фінансову стабільність вдалось утримати. Насправді це значне досягнення, яке частково відбулося завдяки всім банківським установам.

Другими за масштабами після війни називають загрози відсутності ефективного керування. Експерти МВФ рекомендували Нацбанку повчитися: розробити програму підготовки для членів Ради, змінити статут Аудиторського комітету, стежити за дотриманням етики та норм управління, покращити процес призначення членів правління. Також у Фонді незадоволені тим, що Нацбанк купує державні облігації у воєнний час (це послабило незалежність Нацбанку).

На роботу беруть лише тих, хто повністю лояльний до голови Нацбанку. У НБУ OBOZREVATEL розповіли: одразу після того, як Андрій Пишний прийшов на роботу, звільнили (або самі звільнилися) 235 співробітників. На роботу взяли всього 152 особи. Кожен десятий новий співробітник має досвід роботи в Ощадбанку, який раніше очолював Пишний.

Неофіційно співрозмовники в НБУ розповідають: колектив фактично розколотий на дві частини. Є ті, хто давно працює у Нацбанку, вірить у сильні державні інституції. Більшість із них вважають, що стиль управління Пишного – диктаторський. Він не сприймає критики, не хоче чути альтернативну думку. Інша частина впевнена, що Пишний – ефективний менеджер.

Сварку з дому на Інститутській, 9 уже винесли. І криза всередині Нацбанку може вплинути і на її можливості ефективно працювати та ухвалювати рішення. А як вважають міжнародні партнери – вже вплинула.

Сумнівні рішення Нацбанку

Політика Національного банку із залучення гривневих активів призвела до того, що банки фактично отримують гроші від держави. Зростання процентних виплат за депозитними сертифікатами пов'язане з підвищенням облікової ставки до 25% річних.

Якщо раніше банки отримували незначний дохід від сертифікатів (2021-го це було лише 6%), то в січні-травні частка у відсоткових доходах зросла до 30%. Тобто фактично банки беруть державні депозитні сертифікати під великий відсоток і на них заробляють.

А якщо до цього додати ще й облігації внутрішньої держпозики (державні боргові папери, на яких заробляють банки), виявиться, що від загальних процентних доходів банку 50% становлять державні. А 30 із 65 банків взагалі отримують більшу частину своїх відсоткових доходів від держави.

Внаслідок цього банківський сектор фактично залежить від держави. А прибутковість та ліквідність банків, які справді вдалося зберегти в період повномасштабної війни, насамперед залежать від державних грошей.