Посилки з-за кордону: в Україні посилять правила
В Україні підпільна торгівля імпортними товарами (ввезення нібито для себе, а насправді - під перепродаж) за різними оцінками щорічно складає від 20 до 100 млрд гривень. Ці суми співмірні з фінансуванням української армії. Але вони проходять повз Держбюджет, осідаючи в кишенях нечистих на руку підприємців. Більш того, з року в рік тіньовий імпорт тільки зростає, що неминуче призводить до масштабних втрат скарбниці.
Днями про намір перекрити контрабандні стежки в законодавчій площині вже заявили і в Мінфіні.
У чому суть проблеми та як змінювати правила гри серед імпортерів - в матеріалі "Обозревателя".
Лазівка в законі
В принципі зрозуміло, що бізнесу властиво шукати шляхи мінімізації оподаткування та собівартості своїх товарів. З цією метою використовують будь-які лазівки в законодавстві і переходять працювати в тінь в тому числі й ті, хто проводять торгові операції з імпортною продукцією. Адже чинне законодавство не забороняє, а значить, дозволяє.
Найбільш буденна схема "сірого" імпорту буквально закріплена нормами Митного кодексу. Вона дозволяє обходити сплату митних платежів - 10% мита і 20% ПДВ від вартості завезеного товару.
Так, за діючими нормами, українці можуть без сплати мит і ПДВ один раз на добу завозити в Україну по суші або морем товари на суму до 500 євро і вагою до 50 кілограмів. Хоч і уточнюється, що без оподаткування людина ввозить продукцію для особистого користування (у ручній кладі або в багажі). Це обмеження не стосується повітряного транспорту і не поширюється на підакцизні товари та особисті речі. Авіатранспортом ліміт вищий - дозволено завозити продукцію, не сплачуючи податки, вартістю не більше 1000 євро, обмеження по вазі визначає перевізник.
Також Митним кодексом передбачено, що громадяни можуть без сплати митних платежів отримувати товари посилкою з-за кордону (поштово-логістичними службами) на загальну суму до 150 євро в день.
І тепер уявімо: якщо кожен день отримувати посилку на суму 150 євро, то в місяць можна отримати товарів на суму 4500 євро, при цьому не сплачуючи мито і ПДВ. А якщо ввозити особисто щодня товарів на 500 євро? Суми куди солідніші.
Насправді лазівка з безмитним добовим лімітом користується все більшою і більшою популярністю у "сірих" імпортерів і зводиться до банальної контрабанди. Порогові обмеження часто експлуатують для поставок на територію України товарних партій у комерційних цілях - тобто не для особистих потреб, як це визначено законом, а на продаж. Так, в нашу країну йдуть потоки неоподаткованих товарів в комерційних цілях, замаскованих під поштові перевезення фізичними особами та переміщення через кордон.
Отримуючи торгові партії під виглядом продукції для власного споживання, недобросовісні підприємці уникають сплати митних платежів до бюджету, тим самим мінімізуючи для себе вартість товару.
На практиці схема дуже проста і передбачає розбивку великої партії товарів на дрібні поштові відправлення фізособам або переміщення їх через кордон фізособами. Потім комерсанти перепродують в Україні придбану ними в рамках податкових пільг продукцію - або в магазинах, або по інтернету.
У випадку з пересилками підприємці дроблять партії, щоб вписатися в безмитний ліміт, і пересилають товари вартістю до 150 євро міжнародними поштовими відправленнями в Україну. Продукція нібито ввозиться для особистого користування, але насправді в подальшому консолідується в товарні партії і реалізується через фізосіб-підприємців-платників єдиного податку в торгових мережах, інтернет-магазинах і так далі.
Так само розбивають партії і при особистому ввезенні. Умовно кажучи, партія товару з мікроавтобуса розбивається на дрібні, і кілька людей просто на собі перетягують їх під виглядом особистих речей, щоб, знову-таки, вписатися в безмитний ліміт в 500 євро. Цю схему називають "піджаками". І так, за чинним законодавством, можна проробляти щодня. Таким чином примудряються завозити продукти, одяг і навіть електроніку. Якщо ж в авто їдуть 5 людей, які пронесуть на собі товарів на 500 євро, то можна за раз протягнути в країну продукції на 2,5 тис. евро, не сплачуючи мита і ПДВ.
Такі ходки досить популярні в західних регіонах України, що межують з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, де на цьому вибудовується повноцінна комерція. У прикордонних областях промишляють цілі угруповання, що складаються з чиновників і бізнесменів, які кришують митних брокерів в практичній реалізації таких махінацій.
Причому вони носять двосторонній характер. До Європи контрабандисти завозять сигарети, горілку. А звідти вже забирають подрібнені партії продукції і розвозять по складах. Після чого ввезений товар з'являється на полицях магазинів, в тому числі інтернет-магазинів.
Для підтвердження, що той чи інший товар не ввозиться в комерційних цілях, "піджаки" додають до чеків бланки на повернення суми ПДВ - Tax free, за якими можна ідентифікувати власника товару. Тому рентабельність комерції з чорним імпортом, крім ухилення від митних платежів, полягає і в отриманні грошової компенсації у вигляді повернення ПДВ. ПДВ повертається за покупки, зроблені іноземцями при виїзді з країни, в якій вони були придбані. Tax free діє в близько 50 країнах світу. У їх числі і улюблені серед українських тіньовиків Польща, Угорщина і Словаччина.
В Україні навіть процвітає цілий бізнес на допомозі підприємцям ввозити партії продукції без сплати податків. На ринку працюють фірми, які допомагають "домогтися раціональної оптимізації мита на імпорт цілком законним шляхом". Простіше кажучи, використовують вже описану вище схему - роздрібнюють поставку потрібного товару на власних складах закордоном, а потім перевозять їх в Україну і доставляють замовникові.
"Послуги з оформлення безмитного ввезення товару, що імпортується, на нашому прикладі вимагають залучення 50-ти спеціальних досвідчених посередників, яких не потрібно шукати - ми їх підготуємо", - йдеться в переліку послуг однієї з таких контор. Тобто партія буде розфасовуватися як товар для особистого користування для 50 осіб і кожен з них буде перевозити частину партії через кордон. Вартість послуг таких перевізників складе по 200 грн кожному.
Читайте: Українцям розповіли, хто блокує боротьбу з контрабандою на митниці
Фірма також пропонує послуги з повернення ПДВ від покупок в Європі "в будь-якій зручній для вас формі, відразу ж після надання документів про вивезення ваших товарів з Європейського Союзу".
Начебто підприємці задоволені, так як отримують (нехай і нечесну) можливість заощадити, і клієнти задоволені, оскільки їм покупка такого товару обходиться на пару євро дешевше, ніж з відрахуванням податків. Але у такої схеми є досить масштабні побічні ефекти, і від них перш за все страждає бюджет країни.
Десятки мільярдів повз і не тільки
Знову ж, підкреслимо, що махінації з імпортом насамперед спрямовані на несплату митних платежів - мита і ПДВ, які повинна була б отримати держава. Зменшення налоговових надходжень негативно позначається на дохідній частині бюджету. Як наслідок, держава втрачає можливість в прямому сенсі виконувати свої функціональні обов'язки. Адже всі ми хочемо якісну інфраструктуру, освітні установи, належне соцзабезпечення, високий рівень медичних послуг, ефективну роботу правоохоронних органів і сильну армію? А це забезпечує якраз таки держбюджет.
Для розуміння масштабів втрат: в проекті Держбюджету на 2018 рік надходження від імпортного ПДВ становлять 33,6% від усіх доходів скарбниці. Приблизно така ж частка була закладена і в бюджеті на 2017-й.
У той же час, за розрахунками АПІТУ (Асоціації підприємств інформаційних технологій), Державний бюджет щорічно недоотримує 3,6 млрд грн тільки на ввезенні товарів IT та споживчої економіки. А в цілому, за оцінкою асоціації, через порушення митних правил при імпорті повз скарбницю проходить 20-150 млрд гривень. Інститут соціально-економічної трансформації розглядає збиток Держбюджету від несплати митних платежів на рівні 25-70 млрд грн на рік.
Але, крім відчутного недоотримання податків, "сірий" імпорт повністю спотворює економічну конкуренцію в країні. Так, митна лазівка шкодить легальним і сумлінним імпортерам, які чесно сплачують мито і ПДВ. А ось товари, які неоподатковано поставляються на територію України за схемою добового ліміту недобросовісними підприємцями - їх собівартість виходить дешевше, продають дешевше і займають вони все більшу частку ринку. Нерівні правила гри спонукають бізнес переходити в тінь, адже працювати по-чесному стає економічно недоцільно.
Читайте: Бій з тінню: як касові апарати можуть перемогти внутрішній офшор
Простий приклад. Великі іноземні інтернет-магазини, які продають в Україні товар вартістю до 150 євро, не сплачують жодні митні платежі в Україні. А ось українські інтернет-майданчики, щоб отримати товар і потім продати їх українському покупцеві, такі платежі (мито, ПДВ, на деякі товари та акциз) сплачують. Тобто наш же бізнес дискримінований в Україні, немає рівних умов.
Досвід інших країн
Слід підкреслити, що ні в одній країні Європи чи СНД законодавство не передбачає безмитного отримання закордонних відправлень для громадян на суму 4500 євро протягом календарного місяця, як це є в нас.
У більшості країн Євросоюзу для отримання посилкою товарів з країн-нечленів ЄС безмитний ліміт на добу становить 22 євро. Перевищуючи цю цифру, ви сплачуєте ПДВ. А якщо вартість відправлення перевищує 150 євро, додатково сплачується і мито.
У Литві відправлення вагою до 30 кг на один раз не обкладається податком, якщо його вартість не перевищує 45 євро і воно отримано від приватної особи. В іншому випадку потрібно сплатити 21% ПДВ. Якщо ж вартість перевищує 150 євро, додатково сплачується і 2,5% мита. По інтернету не підлягають оподаткуванню покупки до 22 євро. Все, що дорожче, обкладається 21% ПДВ і митом.
У Німеччині та сусідньої Польщі діють схожі правила для безмитного ввезення, як і в Литві. Тільки для Польщі при перевищенні порогу ставка ПДВ становить 23%. А в Німеччині в ліміт 22 євро включена і вартість доставки, якщо його перевищити, сплачується 19% ПДВ.
Безмитна квота на постачання продукції міжнародними відправленнями для Грузії - до 150 євро і вагою до 30 кг на місяць для одного одержувача.
Тобто в більшості країн або встановлена нижча порогова вартість імпортного товару для ввезення без сплати митних платежів, або більш жорсткі часові бар'єри, наприклад, пільгове ввезення дозволяється раз або кілька разів на місяць.
Як зламати схему
В кінці минулого року вже була зроблена спроба знизити квоту на ввезення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях без оподаткування зі 150 до 22 євро. Однак така ініціатива напоролася на опір і в результаті увінчалася крахом.
На думку багатьох представників бізнесу та експертного середовища, більш оптимальний варіант - обмежити кількість перетинів кордону з товаром, а не зниження суми безмитної квоти. Так, можна обмежити кількість посилок за певний період часу, які будуть поставлятися в Україну без оподаткування. Наприклад, одну або кілька посилок в місяць, на противагу нинішньому разу на добу. При цьому кожна наступна посилка понад ліміт буде підлягати сплаті з неї митних платежів незалежно від її вартості. Аналогічний підхід варто застосувати і в разі ввезення товарів для особистих потреб.
Як очікується, подібні рамки посприяють тому, що товар за безмитними квотами буде реально ввозитися і поставлятися для власного споживання.
На сьогодні вже розроблено три законопроекти, які можуть в тому або іншому вигляді переломити ситуацію шляхом змін до Митного кодексу. Один - авторства Мінфіну , два - депутатські № 6755 і № 6756. Усі три ініціативи не змінюють вартість для неоподатковуваних посилок (150 євро), але обмежують їх кількість.
Так, урядовий варіант передбачає обмеження в три посилки на місяць, кожна - максимум 150 євро.
Нардепи ж в обох законопроектах пропонують встановити квоту в 150 євро на цілий місяць, навіть якщо це буде дві, три і більше посилок. Тобто ви можете, наприклад, отримати протягом місяця одну посилку на суму 45 євро, другу на 55 євро, третю - на 50. Разом в сумі виходить 150 євро - протягом календарного місяця.
Відносно особистого ввезення, який на сьогодні лімітований 500 євро на добу по суші і морю, в Мінфіні хочуть знизити квоту до 300 євро раз на 5 днів. При цьому людина, яка хоче перевезти через кордон придбані речі на 300 євро без оподаткування, повинна перебувати на території іншої країни не менше 24 годин. Якщо ж не дотримуватися обмеження в 24 години, тоді щодня можна буде вільно без сплати ПДВ і мит ввозити товару не більше ніж на 50 євро.
Законопроект № 6755 пропонує замість порогового обмеження в 500 євро на добу, встановити 500 євро на весь місяць на провезення товарів по суші і морю.
Читайте: Хрест на реформах в Україні: що криється в скандальному законопроекті про бізнес
А інша парламентська ініціатива, № 6756, містить дещо інші зміни. Так, перший раз протягом календарного місяця не будуть обкладатися податками товари, ввезені в Україну, на суму не більше 500 євро і вагою до 50 кілограм. Вдруге в тому ж місяці поріг буде нижче - не більше 300 євро. А в третій раз без податків вже не вийде, потрібно буде в будь-якому випадку сплачувати митні платежі в незалежності від вартості товару. Для першого і другого ввезення протягом місяця базою для оподаткування буде різниця, на яку вартість товару перевищує ліміт. У третій і наступні рази база - вся вартість товару.
Автори законодавчих ініціатив вважають, що такі зміни повинні перекрити існуючий канал "сірого" імпорту і в цілому скоротити обсяги тіньової економіки. А це в свою чергу збільшить надходження податків до бюджету, відновить здорову конкуренцію для бізнесу, а також посприяє уніфікації нашого законодавства з законодавством ЄС.