УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні легалізують домашніх працівників: які права отримають та що зміниться

Як можуть змінити правила в Україні

В Україні хочуть легалізувати "домашню роботу", відповідний законопроєкт зареєстрували у Раді. Він заборонить працівникам "розголошувати конфіденційну інформацію", а роботодавцю дозволить не сплачувати єдиний соцвнесок. І хоча документ, згідно з оцінками Головного науково-експертного управління, сирий, ситуацію із "домашньою роботою" справді необхідно змінювати. Зараз більшість таких працівників працює нелегально, а їхні права не захищені.

Хто такі домашні працівники?

В Україні є ринок домашніх працівників, каже експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. Це няні, гувернантки, прибиральниці, кухарі – усі, хто виконує "домашню роботу". Але при цьому левова частка таких співробітників не реєструє ФОП, тому працевлаштовують їх нелегально. Вони не мають права на пенсію, субсидію, лікарняний та відпустку. З іншого боку, роботодавець без причини і в будь-який момент може звільнити такого працівника.

"Люди повертатимуться в Україну і зростатиме затребуваність у домашніх працівниках. Ринок є і зараз. Є проблема, що в більшості випадків таких працівників наймають або за допомогою "сарафанного радіо", або через агенції, тому назвати точну кількість вакансій складно. Але це дійсно ринок, і він є", – каже Пашкіна.

Найчастіше "домашню роботу" пропонують жінкам. "Сміятиметеся, є навіть пропозиції для роботи в українській родині в Німеччині. Тобто сім'я переїхала до Німеччини і тепер хоче собі найняти няню з України і перевезти її", – каже Пашкіна. До речі, найняти собі "робітницю" з України також намагається ексмер Києва Леонід Черновецький. Щоправда, судячи з описаних вимог (піклуватися про скандального політика, думати про нього, питати, чи їв він тощо), колишній міський голова радше шукає собі дружину.

Як видно з даних великого кадрового порталу, середня зарплата домробітниці в Україні становить 19,3 тис. грн. При цьому в Одесі можна розраховувати на зарплату 16 тис. грн, а в столиці – 26 тис. грн.

У законопроєкті прописали можливість супроводжувати роботодавця під час його відпочинку (що також вважається робочим часом співробітника), необхідність попереджати про звільнення щонайменше за два тижні, гарантію поваги до честі та гідності домашнього працівника. А якщо роботодавець якось зазіхає на честь, то працівник може звільнитися миттєво та без попередження.

Чи працюватимуть нові правила?

Роботодавця пропонують звільнити від необхідності створення безпечних та нешкідливих умов праці, що порушує ст. 6 Конвенції Міжнародної організації праці. Крім того, документом пропонують запровадити ще одну умову для звільнення: якщо працівник зробив щось незаконне, що могло завдати шкоди здоров'ю роботодавця. Але при цьому законність чи протизаконність будь-яких дій може визначити лише суд.

Єдиний плюс для працівника – забороняються штрафи. При цьому і зараз Кодекс законів про працю забороняє всім роботодавцям штрафувати працівників. Закон дозволяє депреміювати співробітника, але якщо йдеться про основний розмір заробітної плати, будь-які скорочення через будь-які помилки суворо заборонені.

Головний мінус: роботодавцям дозволяють не платити за домашніх працівників єдиний соцвнесок. Тобто "домашній працівник" не одержує право на пенсію, виплату лікарняних тощо. Натомість законодавець пропонує запровадити можливість добровільної участі у державному пенсійному страхуванні.

"За оцінками Держстату, в Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім'ях, становить близько 162 тис. осіб. Незважаючи на законодавчу врегульованість питання поширення загальнообов'язкового соціального страхування на цю категорію працюючих осіб, роботодавці не реєструють та не платять за них внески", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

В Україні тіньова зайнятість – одна з наймасштабніших проблем. Така ситуація призводить до багатомільярдного дефіциту Пенсійного фонду, що позбавляє можливості українців у майбутньому отримувати гідні пенсії. Крім того, бюджети всіх рівнів щороку втрачають мільярди гривень. А це гроші на армію, медицину, освіту. Одна із основних причин такої ситуації – відсутність дієвого контролю. І зазначений законопроєкт цієї проблеми у сфері домашньої роботи не вирішує.